ДІЄСЛОВА З ОСОБЛИВОСТЯМИ ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛОВА З ПАРАЛЕЛЬНИМИ ФОРМАМИ ПЕРФЕКТА
δέδοικα боятися < δείδω Чергуються основи δεδοι- / δεδι-
Perfectum indicativi activi Indicativus sg. 1. 2. 3. δέδοικα / δέδια δέδοικας / δέδιας δέδοικε(ν) / δέδιε(ν) pl. δέδιμεν δέδιτε δεδίασι(ν)
Perfectum conjunctivi activi Coniunctivus sg. 1. 2. 3. δεδίω δεδίῃς δεδίῃ pl. δεδίωμεν δεδίητε δεδίωσῐ(ν)
Perfectum optativi activi Optativus sg. 1. 2. 3. δεδιείην δεδιείης δεδιείη pl. δεδιείημεν δεδιείητε δεδιείησαν
Perfectum imperativi activi Imperativus sg. 2. 3. δέδιθι δεδίτω pl. ---
Perfectum infinitivi activi δεδοικέναι / δεδιέναι Perfectum participii activi Participium m N. sg. δεδοικώς δεδιώς G. sg. δεδοικότος δεδιότος f δεδοικυῖα δεδιυῖα δεδοικυίας δεδιυίας n δεδοικός δεδιός
Plusquamperfectum indicativi activi Indicativus sg. 1. 2. 3. ἐδεδοίκειν / ἐδεδίειν ἐδεδοίκεις / ἐδεδίεις ἐδεδοίκει / ἐδεδίει pl. --- ἐδέδισαν / ἐδεδίεσαν
τέθνηκα я помер < (ἀπο)θνῄσκω
Perfectum indicativi activi Indicativus sg. 1. 2. 3. τέθνηκα τέθνηκας τέθνηκε(ν) pl. τέθναμεν τέθνατε τεθνήκασι(ν) / τεθνᾶσι(ν)
Perfectum conjunctivi activi Coniunctivus sg. 1. 2. 3. τεθνήκω τεθνήκῃς τεθνήκῃ pl. τεθνήκωμεν τεθνήκητε τεθνήκωσῐ(ν)
Perfectum optativi activi Optativus sg. 1. 2. 3. τεθναίην τεθναίης τεθναίη pl. τεθναίημεν τεθναίητε τεθναίησαν
Perfectum imperativi activi Imperativus sg. 2. 3. τέθναθι τεθνάτω pl. ---
Perfectum infinitivi activi τεθνηκέναι / τεθνάναι Perfectum participii activi Participium m N. sg. τεθνηκώς / τεθνεώς G. sg. τεθνηκότος / τεθνεότος f τεθνηκυῖα / τεθνεῶσα τεθνηκυίας / τεθνεώσης n τεθνηκός / τεθνεός
Plusquamperfectum indicativi activi Indicativus sg. 1. 2. 3. - ἐτεθνήκει pl. ἐτεθνήκεσαν / ἐτέθνασαν
Недостатні дієслова (verba defectiva, τὰ ἀνώμαλα ῥήματα)
ОСОБЛИВОСТІ ДІЄСЛОВА οἶδα знати Чергуються основи ἰδ-, εἰδ-, οἰδ- Перед -τ, -θ, -μ, -α кінцевий -δ основи змінюється на -σ
οἶδα знати PERFECTUM (PRAESENS) ACTIVI Persona/ Numerus Indicativus Coniunctivus Optativus Imperativus sg. 1. 2. 3. οἶδα οἶσθα οἶδε(ν) εἰδῶ εἰδῇς εἰδῇ εἰδείην εἰδείης εἰδείη ἴσθι ἴστω pl. ἴσμεν ἴστε ἴσᾱσι(ν) εἰδῶμεν εἰδῆτε εἰδῶσῐ(ν) εἰδεῖμεν / εἰδείημεν εἰδεῖτε / εἰδείητε εἰδεῖεν / εἰδείησαν ἴστων Infinitivus Participium εἰδέναι m εἰδώς, εἰδότος f εἰδυῖᾰ, εἰδυίας n εἰδός, εἰδότος
οἶδα знати PLUSQUAMPERFECTUM (IMPERFECTUM) ACTIVI FUTURUM sg. 1. 2. 3. ᾔδη / ᾔδειν ᾔδησθα / ᾔδεις ᾔδειν / ᾔδει pl. ᾔδεμεν / ᾖσμεν ᾔδετε / ᾖστε ᾔδεσαν / ᾖσαν sg. 1. 2. 3. εἴσομαι / εἰδήσω εἴσῃ / εἰδήσεις εἴσεται / εἰδήσει pl. εἰσόμεθα / εἰδήσομεν εἴσεσθε / εἰδήσετε εἴσονται / εἰδήσουσιν
χρή (ἐστι) потрібно за походженням невідмінюваний іменник потреба, розглядається як безособове дієслово 3-ї особи однини теперішнього часу (мається на думці форма ἐστι) може з'єднуватися з іншими формами дієслова εἰμί, утворюючи інші часові форми після χρή завжди вживaється зворот accusativus cum infinitivo
χρή (ἐστι) потрібно χρή (ἐστι) χρῇ χρείη ἐχρῆν / χρῆν χρῆσται χρῆναι PRAESENS IMPERFECTUM FUTURUM Persona/ Numerus Indicativus Coniunctivus Optativus 3.Sg. χρή (ἐστι) χρῇ χρείη ἐχρῆν / χρῆν χρῆσται Infinitivus Participium χρῆναι χρέων, -οντος
εἰμί бути PRAESENS sg. 1. 2. 3. εἰμί εἶ ἐστί(ν) ὦ ᾖς ᾖ εἴην εἴης εἴη Persona/ Numerus Indicativus Coniunctivus Optativus Imperativus sg. 1. 2. 3. εἰμί εἶ ἐστί(ν) ὦ ᾖς ᾖ εἴην εἴης εἴη ἴσθι ἔστω pl. ἐσμέν ἐστέ εἰσί(ν) ὦμεν ἦτε ὦσῐ(ν) εἶμεν / εἴημεν εἶτε / εἴητε εἶεν / εἴησαν ἔστε ἔστων Infinitivus Participium εἶναι m ὤν, ὄντος f οὖσᾰ, οὔσης n ὄν, ὄντος
εἰμί бути IMPERFECTUM Persona/ Numerus Indicativus 1. 2. 3. ἦ / ἦν ἦσθα ἦν ἦμεν ἦτε / ἦστε ἦσαν FUTURUM Infinitivus Participium sg. ἔσομαι ἔσῃ ἔσται ἔσεσθαι m ἐσόμενος, ἐσομένου pl. ἐσόμεθα ἔσεσθε ἔσονται f ἐσομένη, ἐσομένης n ἐσόμενον, ἐσομένου
εἶμι йти Має футуральне значення (я піду) Вживається як майбутній час до дієслова ἔρχομαι У кон'юнктиві, оптативі та дієприкметнику теперішнього часу означають як теперішню, так і майбутню дію В індикативі та імперативі презенса з префіксами наголос зміщується на префікс В імперфекті наголос обмежений авґментом
εἶμι йти PRAESENS IMPERFECTUM sg. 1. 2. 3. εἶμι εἶ εἶσι(ν) ἴω ἴῃς ἴῃ Persona/Numerus Indic. Coniun. Optat. Imper. Indicativus sg. 1. 2. 3. εἶμι εἶ εἶσι(ν) ἴω ἴῃς ἴῃ ἴοιμι / ἰοίην ἴοις ἴοι --- ἴθι ἴτω ᾖα / ᾔειν ᾔεισθα / ᾔεις ᾔειν / ᾔει pl. ἴμεν ἴτε ἴᾱσῐ(ν) ἴωμεν ἴητε ἴωσῐ(ν) ἴοιμεν ἴοιτε ἴοιεν ἰόντων ᾖμεν ᾖτε ᾖσαν / ᾔεσαν Infinitivus Participium ἰέναι m ἰών, ἰόντος f ἰοῦσᾰ, ἰούσης n ἰόν, ἰόντος
PLUSQUAMPERFECTUM-IMPERFECTUM κάθημαι сидіти за походженням perfectum medii з презентним значенням PERFECTUM-PRAESENS PLUSQUAMPERFECTUM-IMPERFECTUM Persona/Numerus Indicativus Imperativus sg. 1. 2. 3. κάθημαι κάθησαι κάθηται --- κάθησο καθήσθω ἐκαθήμην / καθήμην ἐκάθησο / καθῆσο ἐκάθητο / καθῆτο pl. καθήμεθα κάθησθε κάθηνται καθήσθων ἐκαθήμεθα / καθήμεθα ἐκάθησθε / καθῆσθε ἐκάθηντο / καθῆντο Infinitivus Participium καθῆσθαι m καθήμενος, καθημένου f καθημένη, καθημένης n καθήμενον, καθημένου
κεῖμαι лежати має перфектну форму із значенням теперішнього часу і замінює форми perfectum passivi дієслова τίθημι При наявності префікса в дійсному та наказовому способах теперішнього часу наголос ставиться на ньому У формах кон'юнктива та оптатива інтервокальна ι перейшла в j, яка згодом зникла
PLUSQUAMPERFECTUM-IMPERFECTUM κεῖμαι лежати PERFECTUM-PRAESENS PLUSQUAMPERFECTUM-IMPERFECTUM FUTURUM Persona/ Numerus Indicativus Imperativus sg. 1. 2. 3. κεῖμαι κεῖσαι κεῖται --- κεῖσο κείσθω ἐκείμην ἔκεισο ἔκειτο κείσομαι κείσει(ῃ) κείσεται pl. κείμεθα κεῖσθε κεῖνται κείσθων ἐκείμεθα ἔκεισθε ἔκειντο κεισόμεθα κείσεσθε κείσονται Infinitivus Participium κεῖσθαι m κείμενος, κειμένου f κειμένη, κειμένης n κείμενον, κειμένου